Інтерв’ю керівника Рівненської місцевої прокуратури Володимира Самардака газеті «Сім днів»

100 днів прокурора

25 березня виповнилося 100 днів роботи на посаді керівника Рівненської місцевої прокуратури Володимира Самардака. Він – з когорти молодих і конструктивно амбітних: у 31 рік, працюючи старшим слідчим в обласній прокуратурі, висунув свою кандидатуру на посаду керівника місцевої прокуратури, змагався й переміг. Тепер з такою самою упертістю намагається перемагати беззаконня. Ста днів для цього, звісно, мало. Та часу для «пристрілки» місцевий прокурор мав уже вдосталь. Про те, що він встиг «пристріляти», ми говорили з Володимиром Самардаком минулими вихідними, бо в його перенасиченому графіку в будень виявилось нереально викроїти час для довгої розмови з журналістом.

– Володимире Володимировичу, тепер ваша посада називається «керівник місцевої прокуратури», а не прокурор міста. Чому так?

– Із набуттям чинності нового Закону України «Про прокуратуру» триває процес системного реформування органів прокуратури України. Тому, відповідно до його вимог 15 грудня 2015 року наказом Генерального прокурора України ліквідовано прокуратури міста Рівне і Рівненського району й утворено Рівненську місцеву прокуратуру. Її юрисдикція поширюється на територію цих адміністративних одиниць. Оскільки змінено назву прокуратури, відповідно, змінено і назву посади її керівника.

– Вам довелося пройти відбір на цю посаду. Скільки було претендентів?

– Претендентів було 32. Серед них – колишні керівники і працівники прокуратур міста, Рівненського району, представники апарату прокуратури області, колишні працівники прокуратури, адвокати, державні службовці. Я брав участь у конкурсі, працюючи на посаді старшого слідчого відділу прокуратури Рівненської області. Конкурс був не з легких, у чотири етапи. Кожен із кандидатів був гідним суперником. Я задоволений, що пройшов цей конкурс, і сподіваюся, що за мого керівництва щось зміниться на краще. Принаймні, робитиму для цього все можливе та залежне від мене.
Відбір керівників місцевих прокуратур на такому рівні прозорості в Україні було проведено вперше: кожен мав можливість дивитися конкурс із Києва в прямій трансляції в режимі онлайн.

– Реформи прокуратури тільки починаються. Яка їхня мета? До чого треба йти?

– До європейської моделі. Був час, коли прокуратура мусила контролювати все і втручатися в усе. Тепер законодавці нас позбавили загальнонаглядових функцій, а представляти інтереси держави і громадян в суді ми будемо лише у дуже обмежених випадках. Тепер головна турбота прокурорів – здійснення нагляду за органами, які проводять досудове розслідування та оперативно-розшукову діяльність, а також підтримання державного обвинувачення. За нами також залишили процесуальне керівництво провадженнями, що розслідує поліція, координацію діяльності правоохоронних органів у протидії злочинності.

Реформа ще триває. Ми станемо ближчими до громадськості, а люди – до нас, і, сподіваюся, зможемо подолати корупцію, поліпшити стан законності в країні.

– Сто днів – маленький термін. Та ви вже, мабуть, визначили пріоритети?

– Звичайно. Це захист прав і свобод кожної людини та громадянина, зміцнення законності й правопорядку, реальна протидія корупції. Як керівник прокуратури, вважаю, що найважливішою оцінкою її роботи є довіра громадян. Аби кожен, хто звернувся по допомогу, відчув увагу та дійсне бажання йому допомогти. Я зі своєї сторони буду намагатися робити все залежне від мене, щоб кожна людина у нас почувалася в безпеці.

– Можете назвати справи, провадження, про хід яких розпорядилися доповідати вам щодня або, принаймні, щотижня?

– Відомості зі справ, які перебувають на досудовому розслідуванні, розголошувати не стану. Однак можу сказати, що це кримінальні провадження за фактами недбалості медичних працівників, зокрема, за фактом смерті 5-річного хлопчика в Рівненській обласній дитячій лікарні; з підроблення офіційних документів, на підставі яких зареєстровано право власності на чотири земельні ділянки на вулиці Гашека в Рівному; за фактами умисних вбивств; зникнення громадянки Китайської Народної Республіки, а також низка інших.

– Як просуваються розслідування справ щодо порушень законів правоохоронцями?

– Слідство в таких справах завжди ускладнене, зважаючи на статус правопорушника, його процесуальну поведінку, складність збирання доказів. Такі обставини розтягують розслідування і судовий розгляд, що часто викликає нарікання на адресу слідчих та прокурорів, причому не завжди справедливі.

– А кругова порука медиків існує? Чи може хоча б прокурор про це казати вголос?

– Складне питання. Бо справді, характерна практика, коли в кримінальних провадженнях за фактами неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками слідчі та прокурори вимушені призначати додаткові комісійні судові експертизи до експертних установ загальнодержавного рівня. Такі експертизи зазвичай тривають довго, однак дуже часто дають висновки, що спростовують первинні висновки експертів та службових розслідувань. Інколи, аби уникнути звинувачень зі сторони потерпілих в упередженості, у кримінальних провадженнях такої категорії судово-медичні експертизи відразу призначають до експертних установ інших областей.

– Згадаєте якусь яскраву справу зі своєї практики, коли вдалося захистити чесного від сильного, громаду – від ділків? Якими з доведених до логічного кінця проваджень ви, як професіонал, пишаєтеся?

– Протягом дев’яти років я працював на посадах слідчого прокуратури, причому шість останніх – у слідчих підрозділах прокуратури області. За час роботи закінчив і направив до суду близько 20 кримінальних справ та проваджень за фактами хабарництва. Зокрема, за фактами одержання хабарів працівниками міліції та податкової міліції, пенітенціарної, податкової, контрольно-ревізійної та державної виконавчої служб, сільськими головами, керівниками комунальних установ тощо.

Із резонансних пригадується справа стосовно колишнього керівника Здолбунівської податкової інспекції, який обвинувачується у вимаганні та одержанні хабара в сумі 25 тисяч гривень. Судовий розгляд цього провадження з об’єктивних причин триває з 2013 року аж до цього часу.

Розслідував ще цікаву кримінальну справу про розкрадання 3000 тонн цукру. Цукор належав Аграрному фонду, а зберігався на одному з підприємств Гощанського району. У ході досудового слідства восени 2009 року, в складний економічний час було забезпечено відшкодування завданих державі збитків на суму майже 10 мільйонів гривень.

У період мого перебування на посаді керівника Рівненської місцевої прокуратури спільно з поліцією розкрито умисне вбивство жительки Рівного – 28-річної жінки, матері двох малолітніх дітей. Її тіло знайшли 23 січня цього року в полі у районі перехрестя вулиць Макарова і Вербової в Рівному. Встановлено особу, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні вбивства.

– Ви нещодавно повернулись із закордонного відрядження. Розкажіть, будь ласка, що це була за поїздка, які враження?

– У лютому у складі групи керівників місцевих прокуратур із різних областей у межах програми департаменту юстиції США я кілька днів перебував у Сан-Франциско, де вивчав американський досвід. Ми зустрічалися з прокурорами, суддями, поліцейськими та детективами, працівниками служби пробації. Система правосуддя в США вражає перш за все рівнем уваги до судово-правоохоронної системи, повагою до неї з боку суспільства й уряду. В американців більшою мірою, ніж у нас, працює принцип невідворотності покарання. Можливо, саме через розуміння цього в них більшість справ завершується угодами. Це значно розвантажує правоохоронців і суддів. Ще одна перевага їхньої Феміди полягає в тім, що кримінальний процес в Америці менш забюрократизований, формалізований. На процедури, які в Україні потребують кілька днів чи тижнів, там витрачають кілька хвилин або годин. Це той стан справ, правовідносин, до якого нам ще потрібно прагнути.