Газета «7 днів» від 30.04.2015

Якщо раніше можна було скаржитися в прокуратуру з будь-якого приводу, то нині повноваження прокурорів звузились. Прокуратура тепер не буде підміняти контролюючі органи. Ще минулої суботи, 25 квітня, мав вступити в дію в повному обсязі прийнятий 14 жовтня минулого року новий Закон «Про прокуратуру». Проте народні депутати відтермінували цю дату на 15 липня, мотивуючи своє рішення тим, що необхідний час на доопрацювання цього нормативного документа із залученням фахівців, які будуть представляти інтереси всього населення України. Про те, які зміни передбачає новий законодавчий акт у діяльності органів прокуратури, на прохання редакції розповідає прокурор Рівного Тарас ІЛЬЯЩУК:

– У новому законі «Про прокуратуру», згідно з яким суттєво змінюється і структура, і процедура призначення, і повноваження органів прокуратури, передбачені так звані перехідні положення, які регулюють діяльність прокуратури від моменту прийняття закону до дня його вступу в силу – 15 липня цього року.

Щоб зрозуміти, в чому різниця, треба згадати, чим займалася прокуратура до 14 жовтня 2014 року, тобто які раніше були її повноваження. Перше – це нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, дізнанням та досудовим слідством у правоохоронних органах. Ця функція буде дещо змінена, але сьогодні вона залишається в такому ж вигляді, як і була.
Якщо брати прокуратуру міста, то ми й далі наглядаємо за розслідуванням конкретних кримінальних проваджень, які розслідує Рівненський міський відділ внутрішніх справ і, відповідно, – за додержанням законів в оперативно-розшукових справах, які ведуть оперативні працівники Рівненського міськвідділу міліції.

Ще одна функція – підтримання державного обвинувачення. Вона теж практично не змінилася. Наступна – нагляд за виконанням судових рішень у кримінальних справах і застосуванням до особи інших заходів, пов’язаних з обмеженням свободи. Іншими словами, це додержання прав арештованих, затриманих, осіб, яких уже засуджено і щодо яких вже виконується покарання. Ця функція збережена в тому ж вигляді, хоча буде дещо змінена.
Далі – представництво інтересів громадян і держави в суді. Воно діє, хоча й дещо трансформоване. Що воно передбачає? Прокурор має право звертатися з позовами до суду в інтересах держави, тобто відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування, або в передбачених законом випадках представляти шляхом звернення до суду інтереси окремих категорій громадян.

Це малозабезпечені, незахищені верстви населення – пенсіонери, інваліди, неповнолітні.
Окремо варто зупинитися на ще одній функції, довкола якої точилося багато дискусій, – це нагляд за додержанням і застосуванням законів. Більш зрозуміло – загальний нагляд. Хоча він останніми роками трансформувався, проте не раз критикувався європейськими інституціями, і це призвело до того, що його взагалі відмінили.

Що він передбачав? По суті, фактично дублював усі сфери діяльності чи то громадян, чи органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, які здійснюють контроль. Усе це так чи інакше могло в разі порушення норм законодавства опинитися в полі зору прокуратури. Тобто, відповідно до наших нормативних відомчих документів, ми здійснювали нагляд за органами контролю.

Візьмімо для прикладу інспекцію архітектурно-будівельного контролю. Це орган, покликаний здійснювати нагляд за дотриманням законодавства в будівельній галузі. А ми, у свою чергу, могли реагувати на порушення передусім у діях самих працівників ДАБК, а потім – на порушення, на які вони самостійно не відреагували, але вже залучаючи їх до перевірок.

І так практично в будь-якій сфері життєдіяльності. Часто це призводило до підміни цих органів. Хоча, зрозуміло, якщо створений той чи інший орган державного контролю, він має виконувати свою роботу, тобто його працівники повинні відпрацьовувати свою зарплату. Отож так званий загальний нагляд у новому Законі «Про прокуратуру» не передбачений.

Але, оскільки старий закон дещо трансформований, а новий ще не вступив у силу, у цей перехідний період прокуратура здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів тільки у вигляді представництва. Саме в такому вигляді ми можемо виконувати цю функцію. Тобто шляхом звернення з позовами до суду в інтересах держави – відповідних державних органів, або в інтересах громадян певної пільгової категорії.

До нас продовжують звертаються люди: пишуть і приходять на прийом з питаннями, значна частина яких уже не належить до кола наших повноважень. Ми роз’яснюємо, що є перехідні положення, що не маємо повноважень розглядати відповідні звернення, у тому числі ті, які належать до компетенції суду. Втім, потрібен час, щоб нововведення прижилися.